«Чи зможете ви протриматися 72 години без сторонньої допомоги?» — з таким питанням тепер звертаються до громадян у Євросоюзі. У Брюсселі офіційно представили стратегію цивільної підготовки до надзвичайних ситуацій: війна, масові катастрофи, блекаути, техногенні аварії, кібератаки, – повідомляє DW.

Кожен громадянин повинен мати домашній “набір виживання”. До переліку входить:

  • запас їжі та води щонайменше на 72 години,
  • готівка, основні ліки та документи,
  • ліхтарик, батарейки, заряджений павербанк,
  • радіо, яке працює на довгих хвилях, щоб ловити сигнали навіть без інтернету.

Урядові попередження, навчання і зміни в школах

Єврокомісія закликала уряди країн ЄС взятися за підготовку населення, зокрема шкіл, лікарень, транспорту й комунальних служб.

Серед нових заходів:

  • запуск національних систем оповіщення,
  • розробка навчальних програм у школах,
  • спільні цивільно-військові навчання для всього ЄС.

Усе це — реакція на гучне дослідження, проведене у 2023 році, яке показало: більшість країн спільноти не готові до великомасштабних криз і діють хаотично.

У Німеччині вже діє інструкція на 68 сторінок

Німеччина стала однією з перших, хто реально взявся за реалізацію плану. Там уже видано офіційний посібник, де вказано:

  • як діяти під час повені, пожежі чи радіаційної загрози,
  • як зібрати запас продуктів і води на 10 днів,
  • як зберігати медикаменти, заряджати пристрої та підтримувати зв’язок без мобільної мережі.

Створюють загальноєвропейський “хаб безпеки”

У Брюсселі також планують запустити новий центр координації дій під час криз, який керуватиме поставками необхідного спорядження у разі НС.

Йдеться про масові запаси:

  • вакцин,
  • транспорту,
  • обладнання для боротьби з хімічними, біологічними, радіологічними та ядерними загрозами.

Також готуються уніфіковані контрольні списки для основних служб — шкіл, медзакладів, транспорту та зв’язку.

Готовність — не всюди однакова

У ЄС визнають: ситуація у різних країнах дуже різна. Іспанія й Греція борються з пожежами, Болгарія й Румунія — з ризиком землетрусів.

Найкращий приклад готовності — Фінляндія. Через спільний кордон з РФ (1300 км) країна має:

  • підземні сховища на випадок бомбардувань чи ядерної атаки,
  • державне агентство з надзвичайних ситуацій,
  • систему забезпечення стратегічних запасів на випадок блокад чи дефіцитів.

«У нас це вже на рівні інстинкту», — кажуть фіни.

Без паніки, але з холодною головою

Єврокомісарка з питань готовності Аджа Лябіб наголосила: мова не про нагнітання страху.

«Пам’ятайте Covid — як люди скуповували туалетний папір. Це була паніка, а не готовність. Справжня готовність — це розуміння, що може статися, і **спокійне планування своїх дій», — заявила вона.

Але експерти визнають: знайти баланс між інформуванням і не створенням паніки — складно. Тим паче в епоху дезінформації в соцмережах.