Дослідники виявили, що доколумбова цивілізація Касарабе в Амазонії розробила унікальну систему управління водними ресурсами, яка дозволяла їм вирощувати кукурудзу протягом усього року, змінюючи уявлення про стародавнє землеробство в регіоні.
Відкриття, опубліковане в Nature, демонструє, що жителі Льянос-де-Моксос (сучасна Болівія) створили складну агротехнічну систему, яка включала дренажні канали та резервуари для води. Завдяки цій інфраструктурі вдалося перетворити сезонно затоплювані тропічні савани на продуктивні сільськогосподарські угіддя. Це ставить під сумнів попередні уявлення про неможливість інтенсивного монокультурного землеробства в доколумбовій Амазонії.
Період існування цієї цивілізації припадає на 500–1400 роки н.е., коли Касарабе створили інноваційну систему управління водою, яка забезпечувала цілорічний цикл вирощування кукурудзи.
Замість традиційного підсічно-вогневого землеробства, яке практикувалося в інших частинах регіону, народ Касарабе використовував методи, що сприяли довготривалому збереженню природних ресурсів. Їхні дренажні системи допомагали уникати вимивання ґрунтів у сезон дощів, а резервуари забезпечували водою під час посухи. Такі технології дозволили отримувати стабільний урожай навіть у складних кліматичних умовах.
Дослідники провели аналіз фітолітів (мікрофосилій рослин) та пилку, взятих із залишків фермерських ставків, і підтвердили, що на полях домінувала кукурудза.
— додає Ломбардо, наголошуючи на унікальності цієї аграрної системи.
Це відкриття змінює погляд на аграрну історію Амазонії: раніше вважалося, що місцеві цивілізації покладалися виключно на полікультурне агролісівництво.
Це доводить, що у Льянос-де-Моксос існувала високорозвинена система землеробства, яка дозволяла забезпечити продовольчу безпеку для значного населення.
Окрім історичної цінності, ці відкриття мають важливе значення для сучасного сільського господарства. Використання методів управління водними ресурсами, розроблених Касарабе, може допомогти у створенні стійких аграрних систем у регіонах, що стикаються зі змінами клімату. Інновації давніх цивілізацій можуть надихнути сучасних аграріїв на впровадження екологічно чистих технологій, що сприятимуть підвищенню продуктивності без шкоди для навколишнього середовища.
